Глава общества по борьбе за свободу от каши и равноправие младших сестер.
..Если бы ты знал, как я счастлива теперь..
Утешать меня не нужно.. просто слушай и не верь.
"Взагалі ця маленька людинка виключно сильно впливалана нашу героїню. Хто зна, чи то кілька років спілкування наклали свій відбиток,чи то його нестандартне бачення світу примушувало її задумуватися надправильністю свого, цілком стандартного. Яка б там не була причина, але він їй однозначно подобався. Як там було у Ареф’євої: «Я вас люблю, но в очень редкой форме!» Це була якась дивна дружба:розмови про все на світі, гуляння, кіно, щось навіть поцілунки (хоча, вона вжесумнівалася, чи то, бува, їй не наснилось), - і тут бац! місяць мовчанки, чидва, всіляко бувало. Насправді ж, цеєдина людина, «брак» якої відчувався нею майже фізично. Звісно, мала й інших,значно ближчих друзів-подруг, проте завжди тримала їх у своєму серці: хай якдалеко вони не були, хай як довго не бачились, зберігалось почуття присутності.Проте, не в цьому випадку. Якась наркотична залежність, чесне слово"Утешать меня не нужно.. просто слушай и не верь.
Это не нормально. Неужели опять?.. Нельзя, говорила же себе, нельзя!! Ну почему я не могу избавить от этой навязчивой зависимости?..
